Міжнародні терміни у сфері вантажних перевезень

Зовнішньоекономічна діяльність – зовнішньоторговельна, інвестиційна та інша діяльність, включаючи виробничу кооперацію, в галузі міжнародного обміну товарами, інформацією, роботами, послугами, результатами інтелектуальної діяльності (правами на них).

Вантажна митна декларація (ВМД) – один з основних документів, що оформлюються при переміщенні товарів через митний кордон держави (експорт, імпорт). ВМД оформляється розпорядником вантажу та засвідчується митним інспектором, надалі є підставою для пропуску через кордон. У декларації містяться відомості про вантаж та його митну вартість, транспортний засіб, який здійснює доставку, відправника та одержувача. Другою функцією вантажної митної декларації є документ-заява, що подається учасниками ЗЕД про законність правочину, тобто відповідність усіх дій у процесі експортної та імпортної операції законодавству України. Наявність розбіжностей між відомостями, зазначеними у вантажній митній декларації, та фактичними даними, виявленими під час митного контролю, тягне за собою затримку товару та потребує переоформлення вантажної митної декларації.

Декларант – це особа, що переміщує товари через митний кордон, або митний брокер (посередник), тобто. особа, що представляє та пред’являє товари та транспортні засоби на митниці від власного імені, іншими словами, покупець.

Інвойс (англ. invoice) – документ, що надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцю, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання та відомості про відправника та одержувачі. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється за передоплатою), у покупця з’являється обов’язок оплати товару відповідно до зазначених умов.

Інкотермс (англ. Incoterms, International commerce terms) – міжнародні правила щодо тлумачення найбільш широко використовуваних торгових термінів у галузі зовнішньої торгівлі. Міжнародні торгові терміни є стандартними умовами договору міжнародної купівлі-продажу, які визначені заздалегідь у міжнародно визнаному документі. Ці умови регламентують момент передачі права власності на товар (і, відповідно, відповідальність за товар, що зіпсувався в дорозі, неправильне оформлення документів на вантаж тощо).

Коносамент – Bill of Lading – договір перевезення, документ, що видається перевізником вантажу власнику вантажу, засвідчує право власності на відвантажений товар. Коносамент виконує одночасно кілька функцій: розписка перевізника в отриманні вантажу для перевезення з одночасним описом видимого стану вантажу; товарно-транспортна накладна; договір перевезення вантажу; зобов’язання передати вантаж одержувачу у порту призначення.

Коносамент наскрізний – договір морського перевезення, який виписується в тих випадках, коли вантаж слід до порту призначення з перевантаженням у проміжному порту або з перевалкою на інший вид транспорту; зазвичай застосовується у контейнерних мультимодальних перевезеннях. Цей коносамент звільняє відправника та одержувача від турбот з перевезення вантажу, тому що перевізник, що передає вантаж іншому перевізнику, виступає як експедитор.

Лінійне судно – це судно, що здійснює рейси за розкладом між певними портами. Зазвичай на лінійних вантажних суднах відвантаження товарів провадиться дрібними партіями. На кожну партію видається окремий коносамент. На лінійному судні можуть бути контейнери з різними портами призначення.

Логістика – стратегічне управління (менеджмент) закупівлею, постачанням, перевезенням та зберіганням матеріалів, деталей та готового інвентарю (техніки тощо). Поняття включає також управління відповідними потоками інформації, а також фінансовими потоками.

Паспорт імпортної угоди – документ, що служить цілям валютного контролю. Паспорт угоди оформляється у разі, якщо мають місце валютні операції між резидентом та нерезидентом, які полягають у здійсненні розрахунків та переказів через рахунки резидента, відкриті в уповноважених банках, а в деяких випадках – через рахунки у банку-нерезиденті.

Перевізник – це особа, яка фактично переміщає товари або є відповідальною за використання транспортного засобу. Під “переміщенням через митний кордон України” розуміється вчинення дій щодо ввезення на митну територію країни або щодо вивезення з цієї території товарів та транспортних засобів будь-яким способом, включаючи пересилання у міжнародних поштових відправленнях, використання трубопровідного транспорту та ліній електропередач.

Митний збір – платіж, сплата якого є однією з умов здійснення митними органами дій, пов’язаних з митним оформленням, зберіганням, супроводом товарів.

Митні платежі – це мито (ввізне та вивізне, податки (ввізні, ПДВ, акциз), збори (за митний супровід, за митне оформлення) та інші платежі (внутрішні податки, спеціальні, антидемпінгові та компенсаційні мита), що стягуються в установленому порядок митних органів.

Митна вартість – це фактичні витрати з придбання та доставки товарів до місця ввезення (вивезення) на митну територію України. Для підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості крім декларації митної вартості декларант має подати такі документи:

  • договір (контракт) та додаткові угоди до нього (якщо вони передбачені);
  • додаткові відомості на вимогу митного органу;
  • ліцензію для товарів, імпорт яких здійснюється за ліцензіями відповідно до встановленого порядку;
  • сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки та ін;
  • рахунок за транспортування або офіційно засвідчену калькуляцію транспортних витрат у випадках, коли транспортні витрати не були включені до рахунку-фактури;
  • рахунок-фактуру (інвойс) та банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу (для умовно-вартісних угод), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;
    митну декларацію країни відправлення (якщо вона є);
  • транспортні та страхові документи, якщо вони є залежно від умов постачання;
  • пакувальні листи;
  • установчі документи особи, яка переміщує товари.

Митна територія – територія, на якій в повному обсязі діє митне законодавство цієї країни. Митну територію України складають її сухопутна територія, територіальні та внутрішні води, а також повітряний простір над ними.

Митне оформлення (митне очищення, декларування вантажу) – це встановлена ​​нормами митного законодавства процедура розміщення товарів та транспортних засобів під певний митний режим.

Митний брокер (представник) – це учасник зовнішньоекономічної діяльності, обраний декларантом (замовником) для надання посередницьких послуг з митного оформлення товарів (сплатити митні збори та ін.) та перевезення вантажу. Приватним митним брокером може бути лише юридична особа, організація, що має на меті отримання прибутку. В Україні може працювати тільки національний митний брокер — у цьому полягає принципова відмінність нашого та іноземних законів у цій сфері. У митного брокера є багато інструментів, що полегшують і прискорюють митне оформлення, чого немає навіть у багатьох великих учасників ЗЕД. Саме тому багато вантажоодержувачів і відправників вантажу передоручають митне оформлення своїх вантажів професіоналам, отримуючи замість гарантії якості, швидкості, мінімальних витрат і застрахованих ризиків помилок при проходженні митних формальностей. Брокер потрібен також і для того, щоб заповнити прогалини у знаннях клієнта про ринок митних послуг та підібрати влаштовуючий митний термінал, митницю, перевізника: оптимальних за ціною для конкретного товару та надійних. У підприємств, які спеціалізуються у сфері митного оформлення, існують необхідні зв’язку та контакти і процедуру проходження митного контролю відпрацьовано. Тому успішне вирішення проблем гарантоване.

Мита-непрямі податки (внески, платежі) на імпортні, експортні та транзитні товари, що надходять у дохід державного бюджету; стягуються митними органами країни при ввезенні товару на її митну територію або його вивезенні з цієї території за ставками, передбаченими у митному тарифі, та є невід’ємною умовою такого ввезення чи вивезення.

Митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання законодавства про митну справу та іншого законодавства України, контроль за виконанням якого віднесено до компетенції митних органів.

Митний режим – митна процедура, що визначає сукупність вимог та умов, що включають порядок застосування щодо товарів і транспортних засобів мит, податків та заборон та обмежень, встановлених відповідно до законодавства України про державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, а також статус товарів та транспортних засобів для митних цілей залежно від цілей їх переміщення через митний кордон та використання на митній території України або за її межами. Учасник зовнішньоекономічної діяльності має право у будь-який час вибрати будь-який митний режим або змінити його на інший, незалежно від характеру, кількості, країни призначення чи країни походження товару.

Товари в митному законодавстві – це будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта, валютні цінності, електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком коштів, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів та товарів. У цей термін включаються також об’єкти інтелектуальної власності, а також віднесені до нерухомого майна повітряні, морські судна, судна внутрішнього плавання і космічні об’єкти.

Товари, які перебувають під митним контролем – іноземні товари, ввезені на митну територію України, до їх випуску для вільного обігу, фактичного перетину ними митного кордону при вивезенні або до їх знищення, а також російські товари при їх вивезенні з митної території України до фактичного перетину митної Межі.

Транспортними засобами в митній справі визнаються будь-які засоби, що використовуються для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи контейнери та інше транспортне обладнання.

Пакувальний лист – документ, який містить перелік усіх видів і сортів товару, що знаходяться в кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері) і необхідний, як правило, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Він використовується як доповнення до інвойсу, коли відправляється велика кількість найменувань товарів, або коли кількість, вага чи вміст кожного окремого місця різні. Пакувальний лист може мати форму комплектувальної відомості, що містить перелік деталей, вузлів, агрегатів цілої машини, упакованих у кількох товарних місцях, з описом змісту кожного місця.

Фідерне судно – це невелике судно, здатне курсувати на порівняно дрібних глибинах. Ці судна стають під перевантаження контейнерів, що прийшли на лінійному судні, і кожне збирає контейнери своїм маршрутом.

Фрахт (нім. fracht, англ. freight) – у морському праві: обумовлена ​​договором або законом плата за перевезення вантажу. Сплачується перевізнику відправником вантажу чи фрахтувальником.

Дізнатися вартість