Готов ли бизнес к автономному грузовому транспорту

Автономний транспорт, хоча до цього часу він був скоріше елементом науково-фантастичного бачення, все частіше постає як реальний напрямок змін у широкому розумінні комунікації. Багато транспортних компаній уже починають використовувати інноваційні технологічні рішення, які дозволяють прискорити, покращити та автоматизувати транспортування та доставку.

На якому рівні зараз ця революція і які переваги та загрози існують – читайте у статті Czy jesteśmy gotowi na transport autonomiczny.

Зменшення інтенсивності руху та кількості зіткнень, істотна економія споживання палива та енергії, зниження викидів CO2, а може, усунення проблеми нестачі водіїв? Автономний транспорт може допомогти вирішити дилеми, з якими логісти борються багато років у всьому світі.

5 рівнів автономності в транспорті

«Існує п’ятирівнева шкала автономії, створена професійною організацією інженерів автомобільного, авіаційного та промислового машинобудування SAE International. На його двох найвищих рівнях транспортні засоби, які не тільки рухаються самостійно, але й контролюють і реагують на зміну дорожніх умов — навіть не оснащені такими елементами, як кермо. Єдине «людське» втручання — це встановлення напрямку руху. Наразі такі розробки мають Tesla і General Motors. Найнижчі рівні призначені для часткової або умовної автоматизації, коли машини рухаються автономно лише в певних ситуаціях, а водій використовує системи допомоги водієві, наприклад, систему допомоги в русі», – пояснює Мацей Марошик, операційний директор TC Kancelaria Prawna.

УСЕ ПРО НЕГАБАРИТНІ ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Нова революція стосується не лише невеликих пристроїв, що перевозять їжу чи допомагають пересуватися інвалідам, і легкових автомобілів, а й вантажівок і залізничного транспорту.

«Нещодавно транспортний ринок Німеччини завоював стартап Einride, який за допомогою електричного та автономного парку вантажівок, мобільності вантажів, а також зарядних і комунікаційних мереж уможливлює інтелектуальне та екологічне транспортування вантажів, співпрацюючи з найбільшими концернами з багатьох галузей промисловості», – каже Мацей Марошик.

Підготовка до більшої автономії

Головна перешкода до глобального запровадження – не лише створення безпечної та вишуканої програми контролю, але, перш за все, відсутність розвиненої інфраструктури та детального правового регулювання.

Влітку цього року Європейський Союз вніс поправку до Регламенту №2019/2144, яка дозволяє автоматизацію транспортних засобів Tier 3, що дозволить запровадити системи, які замінюють керування транспортним засобом з боку водія.

«До них належать пристрої сигналізації, керування, прискорення та гальмування, системи, які надають транспортному засобу інформацію в режимі реального часу про стан транспортного засобу та його оточення, а також системи моніторингу готовності водія. Положення також охоплює реєстратори даних про події в автоматизованих транспортних засобах, узгоджений формат обміну даними, наприклад, для руху в колоні мультимарочних транспортних засобів, і системи, які надають інформацію про безпеку іншим учасникам дорожнього руху», – стверджує Марошик.

Франція 7 серпня цього року представила в Офіційному журналі декрет – нову статтю (R. 3152-3) до Транспортного кодексу, яка конкретизує «права віддалених операторів у контексті автоматизованих систем автомобільного транспорту». Документ визначає роль і методику навчання осіб, які здійснюють нагляд за автономними транспортними засобами. Контроль над цим типом машин буде залишений лише кваліфікованим персоналом, який відповідає певним умовам.

МИ ЗАЙМАЄМОСЬ ВАНТАЖНИМИ МІЖНАРОДНИМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ

Випробування в цьому аспекті також запроваджують у США та Австралії, де автономні транспортні засоби тестувалися на вітчизняних дорогах. На жаль, під час цих експериментів була зафіксована дуже велика кількість зіткнень, звідси постало важливе питання – кримінальна та цивільна відповідальність у разі ДТП.

Час для 100% незалежності?

Ми досі не знаємо, хто нестиме відповідальність у разі зіткнення: користувач автомобіля, розробник програмного забезпечення чи GPS-навігації чи, можливо, виробник? Факторів, які можуть вплинути на обсяг відповідальності окремої сторони, надто багато, що, на думку експертів TC Kancelaria Prawna, становить додаткову складність у запровадженні адекватних положень. Однак зазначають, що з впровадженням автоматичного транспорту зникне багато факторів аварійності, зокрема, перевищення швидкості, керування автомобілем під впливом заборонених речовин або нехтування дорожніми знаками.

Перспективи та негативи

Автономний транспорт може принести багато відчутних і позитивних змін, включаючи економію споживання палива та енергії, зниження викидів CO2, зменшення заторів і кількості аварій, а також усунення нестачі водіїв.

«Автономний транспорт – це широкий спектр можливостей. Такий автопарк можна використовувати 24 години на добу, сім днів на тиждень, тоді як «звичайний» автомобіль з одним водієм може їздити лише 9 годин на добу. У такий спосіб продуктивність значно зросла б із зменшенням викидів і витрат на працевлаштування, які зараз становлять значний відсоток вартості всього транспорту, – переконані у TC Kancelaria Prawna.

З іншого боку, повна автоматизація транспорту обмежує ринок праці водіїв. Якщо попит на таких спеціалістів зменшиться, багато співробітників втратять не лише премії та високу зарплату, але часто й роботу – наприклад, у випадку з місцевими постачальниками чи кур’єрами.

«Польща – найбільший перевізник у Європі, а транспорт – одна з найбільших галузей ВВП. Тому, коли будуть запроваджені автономні транспортні засоби, багато людей втратять роботу», – додає експерт TC Law Firm.

Прогрес в автономному транспорті лежить не тільки в руках дизайнерів і програмістів, відповідальних за підготовку таких машин до повсякденної роботи, а й законодавців. Вони відповідають за створення таких правових норм, завдяки яким транспортні засоби, керовані штучним інтелектом, зможуть функціонувати поруч із транспортними засобами, якими керують водії. А анонсовані проекти датовані 2040-ом.